Об’єднати парки навколо Хмельницького

Залишити коментар

Екологи планують об’єднати усі парки навколо Хмельницького в один регіонально-ландшафтний парк. Його площа становитиме понад тисячу гектарів

„Створення парку місцевого значення дозволить більш раціонально використовувати територію, зокрема, надавати рекреаційні послуги, а також створить додаткові робочі місця, адже ми наполягатимемо на організації структури, яка б займалася парком”, – розповів начальник відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області Руслан Білик.

За його словами, остаточне рішення стосовно цього питання має бути прийняте на найближчій сесій облради. Наразі на території області існує лише один аналогічний об’єкт – це регіонально-ландшафтний парк „Мальованка”, що знаходиться у Шепетівському та Полонському районах.

Advertisements

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана

Залишити коментар

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана — центральний великий парк м. Хмельницького.

Площа — 55,2745 га. При вході до парку є алея скульптур, зокрема вхід прикрашає велика підкова, на яку молодята вішають замок в знак міцного та вічного кохання в шлюбі. На території парку розташований маленький зоопарк, атракціони, місця для відпочинку.


Парк «Подільський»

Залишити коментар

Парк «Подільський»- З метою створення місць відпочинку для мешканців Південно-Західного мікрорайону, міською Радою в 1998 році прийнято рішення про створення та облаштування нового парку відпочинку. Він розташований по Львівському шосе загальною площею 6 га.

 

Парк «Заріччя»

Залишити коментар

Парк «Заріччя» — парк площею 4,2 га. Розташований у одному із спальних мікрорайонів міста.


Зеленій зоні між вулицями Свободи – Перемоги присвоєно звання – парк “Заріччя”.

Дендропарк «Поділля»

Залишити коментар

Дендропарк «Поділля» — площа — 30,5 га. Розташований у північно-східній частині міста. Вхід до парку — величний монументальний пам’ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни.

Сквер імені Тараса Шевченка

Залишити коментар

Сквер імені Тараса Шевченка — один із наймальовничих куточків Хмельницького, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан і гостей міста. Розташований у самому середмісті, поруч з Проскурівською.

Сквер імені Тараса Шевченка в місті Хмельницькому — один із наймальовничих куточків нашого обласного центра, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан, особливо молоді та дітей. Вже понад ста років його тінисті алеї і доглянуті квітники милують око городян.

Протягом XV-XVIII століть місцевість, де нині розкинувся сквер, була фактично околицею давнього Плоскирова. Тут височів невеликий гайок могутніх дубів, а навколо простирався луг, який місцеве населення тривалий час використовувало як вигін для домашньої худоби.

За генеральним планом забудови Проскурова 1824 року, місце, де розташовувався гайок, відвели під “велику торгову площу”. Частину дубів спиляли, по периметру площі побудували торгові крамниці й складські приміщення, а в центрі залишили місце для торгівлі з возів. Площа одержала найменування Хлібна і стала основним місцем проведення торгів і ярмарків у Проскурові. Торги проходили щотижня по п’ятницях і неділях, одноденні ярмарки — 14 разів на рік, і, нарешті, так званий “річний ярмарок” улаштовувався з 5 по 12 червня. У ці дні Хлібна площа та прилеглі вулиці оживлялися від самого ранку: із навколишніх сіл і містечок з’їжджалися поміщики, купці, ремісники, селяни — вони продавали й купували товари, укладали угоди, домовлялися про наступні торги. Одночасно працювали чисельні атракціони, виступали бродячі актори, приїжджав цирк або звіринець, вдень і вночі приймали відвідувачів численні харчевні.

Проскурів поступово розростався, і незабаром Хлібна площа стала занадто малою для проведення ярмарків. У 1888 році міська влада прийняла рішення перенести головну торгову площу ближче до вокзалу — на пустир, де нині розташовані корпуси міської лікарні. Хлібну площу віддали для розквартирування підрозділів 46-го Дніпровського піхотного полку. Торгові крамниці і склади переобладнали під казарми, а простору ярмаркову площу пристосували під плац. Саме на цьому плацу довелося марширувати молодому підпоручику, майбутньому видатному російському письменнику Олександру Купріну.

Піонерський сквер

Залишити коментар

Піонерський сквер — невеликий сквер, фактично навпроти Парку ім. Франка. Центральний майданчик займає Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста у ІІ Світовій війні.

Піонерський сквер у місті Хмельницькому — Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста, або попросту — Вічний вогонь. Навряд чи кому з хмельничан слід розповідати про його місцезнаходження, а от нагадати історію створення меморіалу і про подвиги героїв, похованих там, мабуть, варто.

У далекому 1925 році в Проскурові пройшов перший місячник по озелененню міста. Саме тоді на розі вулиць 25-го Жовтня і Новобульварної (нині Проскурівської і Івана Франко) юні піонери-школярі заклали сквер, що одержав назву Піонерський. Після звільнення Проскурова від німецько-фашистських загарбників (25 березня 1944 р.) у цьому сквері з’явилися перші могили наших загиблих воїнів, переважно льотчиків. Через рік тут поховали екіпаж 36-го бомбардувального полку в складі лейтенанта Кузика, мол. лейтенанта Баніна і сержанта Ушакова, літак яких зазнав аварії під Проскуровом вже після війни — 29 травня 1945 року. Незабаром у Піонерський сквер перенесли останки ще декількох наших воїнів-визволителів, що раніше були поховані в інших місцях міста (наприклад, могила полковника Шестакова була спочатку біля кінотеатру ім. Чкалова), а в 1948 році над братською могилою спорудили пам’ятник. У 1974 році була проведена повна реконструкція скверу і братської могили — встановили новий пам’ятник (автори – скульптори М.Грицюк і Ю.Синькевич, архітектор А.Сницарев), чашу Вічного вогню і стелу з меморіальною плитою, на якій нанесені імена 17 загиблих воїнів. Першими серед них значаться двоє Героїв Радянського Союзу.

Older Entries